Катажина Вейлер-Боратин

Вступне слово

Це опрацювання значною мірою базується на книзі Стівена Гассена під назвою «Як звільнитися від психологічної маніпуляції в секті». Ідея створення такого посібника виникла у зв’язку з тим, що книга Гассена опирається головним чином на американські реалії /.../. Оригінальна версія книги Гассена містить також детальний опис терапевтичних технік, що застосовуються для виведення людей з-під впливу психоманіпуляції /.../. Це опрацювання також включає поради з особистого досвіду працівників центру (Домініканського), отриманих під час безпосереднього контакту з членами сект. Сподіваюся, що ця публікація допоможе Вам краще підготуватися до контактів із близькою Вам людиною, що перебуває в секті, щоби внаслідок цього вивести її з-під впливу психоманіпуляції. Та читання нижченаведеного опрацювання все ж не заміняє індивідуальних зустрічей і розмов із працівниками Центру. Це тільки доповнення до них.

Бажаю Вам приємного читання.

Катажина Вейлер-Боратин

В ЧоМУ ПоЛЯГаЄ І В ЧоМУ ПРоЯВЛЯЄтЬСЯ  коНтРоЛЬ НаД СВІДоМІСтЮ

Контроль над свідомістю

Це низка дій впливу, метою яких є знищення справжньої ідентичності особи та заміна її на нову ідентичність – т. зв. культову.

Секта перебирає на себе контроль за поведінкою, способом мислення й почуттями своїх членів, одночасно позбавляючи їх вільного доступу до інформації. Вони починають панувати над розумом людей.

Контроль за поведінкою

Це нав’язування людині певних способів поведінки, яких вона мусить дотримуватися у щоденному житті. Контроль за поведінкою може проявлятися по-різному, в т. ч. у вигляді відлучення від друзів, сім’ї, проведенні виховних заходів в умовах ізоляції – на закритих заняттях. Секти організовують розпорядок для своїх членів таким чином, щоби можна було легко контролювати їхню поведінку. Часто обтяжують своїх членів великою кількістю обов’язків, щоб вони не мали часу ні на що інше.

У сектах часто застосовується система покарань і заохочувань. Нагородою за послух і добру поведінку може бути публічна похвала, подарунок або просування на вищий щабель; за непослух і погану поведінку загрожує догана, виконання якихось принизливих робіт або дисциплінарне вилучення з секти.

Існують такі деструктивні групи, в яких рішення щодо вибору чоловіка чи дружини приймає ґуру, поєднуючи в пари тільки осіб із однієї групи. Інколи провідник може наказати розлучитися з чоловіком або дружиною, які не є членами секти. Заборона підтримування контактів з особами, які вийшли із секти, навіть якщо це найближчі друзі чи рідні, – це також прояв контролю за поведінкою і контроль за інформацією одночасно.

Іншими проявами контролю за поведінкою є також заборона переступати поріг церкви або продовжувати навчання у школі чи вищому навчальному закладі.

Контроль за поведінкою проявляється в наступному:

1. Встановлення правил щодо форм щоденної активності особи, тобто того

• де, як і з ким вона може спілкуватися;
• як зачісуватися, у що одягатися і якого кольору одяг носити;
• як треба харчуватися, які страви дозволені, а від яких належить відмовитися;
• скільки часу можна призначити для сну;
• в якій мірі можна бути фінансово незалежною.

2. Вимога максимальну кількість часу призначати для зібрань, під час котрих проводиться ідеологічна обробка або виконуються ритуали.
3. Необхідність погоджувати з керівником кожне важливе рішення.
4. Необхідність ділитися своїми роздумами та відчуттями з тими, хто стоїть вище в ієрархії, та про все їх інформувати.
5. Застосування кар і нагород як техніки модифікації позитивної та негативної поведінки.
6. Жорсткі приписи і правила.

Контроль за інформацією

Контролюючи доступ до інформації, секти не дають можливості своїм членам правильно оцінювати власну поведінку та дії групи. Контроль за інформацією часто починається вже в момент вербування, адже вже тоді приховуються певні факти, аби лише залучити нових членів.

Старанний підбір інформації, яка передається, перешкоджає членам секти чітко оцінити ситуацію. Їм говорять тільки те, що вони «готові прийняти», або тільки стільки, скільки вони «повинні знати». Часто члени сект представляють багато рівнів «правди» і два види доктрини: «для своїх» і «для чужих». Люди з-поза групи та початківці знайомляться з менш радикальною версією для «непосвячених», яка дає туманне уявлення про вірування групи. Надто допитливі новачки часто довідуються, що вони ще не досягли відповідного рівня віри, щоби пізнати всю правду. Таким чином член секти може пізнати й оцінити доктрину групи тільки тоді, коли вже не може все це оцінити об’єктивно.

Повсюдно використовуваним методом контролю за інформацією є блокування доступу до всіх критичних та негативних оцінок на тему групи або доктрини. В деяких сектах просто заборонено знайомитися з будь-якими матеріалами, що не опрацьовані сектою, такими як: газети, журнали, радіо- та телепрограми, дані з Інтернету.

Контроль за інформацією часто проявляється у нагляді за відносинами членів секти з іншими людьми з-поза групи. Від послідовників очікується, що вони будуть шпигувати один за одним, доносячи про будь-яку невідповідну поведінку, про негативні зауваження на тему лідера, доктрини чи самої групи. В деяких сектах підслуховуються телефонні розмови, відкривається кореспонденція.

Контроль за інформацією проявляється в наступному:

1. Обман:

• умисне приховування інформації;
• фальсифікація інформації з метою її «полегшення для сприйняття»;
• явна брехня.

2. Обмеження доступу або втрата бажання користуватися іншими, ніж запропоновані сектою, джерелами інформації:

• книгами, статтями, телебаченням;
• критичними голосами;
• думкою колишніх членів сект;
• перевантаження надмірною кількістю обов’язків настільки, щоби ніхто не мав часу думати й шукати додаткової інформації.

3. Суворий розподіл інформації та протиставлення тих відомостей, що походять ззовні, тим, що є елементами доктрини групи:

• відсутність вільного доступу до інформації;
• диференціація ступеню користування інформацією залежно від становища, яке особа займає в ієрархії групи.

4. Заохочення до шпигування за іншими членами групи:

• об’єднання в «братерські» пари, яке полегшує спостереження і нагляд;
• інформування керівника про всі відхилення у сфері поведінки, думок і почуттів;
• група спостерігає за всіма справами кожної окремої особи;
• керівництво вирішує хто, що й коли «повинен знати».

5. Пропагування інформації, яка служить доктрині групи, через: • газети, журнали, відео- та магнітофонні записи;

• модифікування (видозмінювання) змісту цитат, взятих із інших джерел, або наведення речень, вирваних із контексту.

6. Неетичне використання сповіді:

• використання інформації про «гріхи» з метою порушення меж ідентичності окремої особи;
• маніпуляція та контроль за допомогою інформації про гріхи, які не прощаються і не забуваються.

7. Вимога послуху й підпорядкування

Контроль за думками

Проявляється він, зокрема, в тому, що доктрина групи сприймається як абсолютна «правда» і відповідь на всі проблеми. Контролювання думок полягає у виробленні в особи певних навичок мислення: «Ми – це дорога! Ми – це правда! Ви, що до нас не належите, занапастили себе. Це ми знаємо, ви ж занурені в невігластво». Це сприяє баченню світу лише в чорно-білих кольорах, виконанню спрощеного і схематичного поділу на добро і зло, «на нас і на них».

Багато сект використовують т.зв. «новомову», тобто власну «спрощену мову» – таємничі символи i зрощення дивних слів. І все це для того, щоби затримати процес мислення. Якщо вдається контролювати слова, якими люди користуються, можна контролювати їхні думки.

Деякі секти вдаються до використання гіпнозу, щоби навчити своїх членів послуху. Практикування медитації з метою втихомирення «поганих» думок, наспівування протягом годин певної мант ри – це також прояв контролю за думками. Особа у трансі перестає свідомо й логічно думати. Вона втрачає свідомість і входить у контакт із підсвідомістю. Транс – це не сон, а концентрація уваги. У стані трансу людина особливо піддається різним видам обробки певною доктриною. Посилання, які сприймаються у стані особливого розслаблення, можуть запасти глибоко у підсвідомість. Існують секти, в яких під впливом гіпнозу маніпулюють спогадами людей, навіть наказують їм пам’ятати щось, чого насправді ніколи не було.

Якщо комусь у голову приходять негативні думки, то це виключно його вина. «Ти не підкорився повністю Богові», «Неправильно медитуєш». Таким чином обмежується здатність особи робити тверезі оцінки. Щоби відгородити себе від критичних думок, сумнівів, неспокою чи невпевненості, член секти автоматично починає медитувати. В деяких сектах вважається, що це саме диявол чи сатана сіють сумніви у свідомості послідовників.

Контролювання думок проявляється в наступному:

1. Необхідність прийняти доктрину групи як «Правду»:

• визнання того, що продукується групою, за «дійсність»,
• мислення в категоріях чорне-біле,
• різкий поділ на добро і зло,
• хто не з нами, той проти нас;

2. Використання специфічної «спрощеної мови»;
3. Заохочення до такого способу мислення, при якому є місце лише для «добрих» і «правильних» думок;
4. Використання гіпнозу, щоби викликати змінені стани свідомості;
5. Маніпуляція спогадами та введення у пам’ять подій, котрі в дійсності ніколи не траплялися;
6. Використання технік затримки думок, які дають можливість «позбутися» сумнівів шляхом блокування «негативних» і допуску лише «позитивних» думок: співів, медитації, молитов, повторення мантрів;
7. Відкидання критичного мислення і критики. Виключення сумнівів стосовно керівника, доктрини і легальності дій групи;
8. Будь-яка інша система переконань погана, згубна й безпідставна.

Контроль над почуттями

Насамперед обмежує діапазон людських почуттів і змінює їхнє значення, цим роблячи убогою самосвідомість тої чи іншої людини. Секти здійснюють контроль над почуттями людини, не даючи можливості своїм членам зберігати емоційну рівновагу. З одного боку, деструктивні групи вводять своїх членів у прекрасний настрій, обсипаючи емоційними нагородами (найчастіше лестощами), схиляючи цим їх до лояльності та відданості. З другого боку, вони роблять їх залежними від себе, викликаючи страх та почуття вини.

Гнів, туга за домом і ревнощі трактуються як «егоїстичні» почуття. Учасники повинні думати насамперед про групу, а не про себе.

Трапляється, що члени різних груп страждають від різних фобій, тобто мають ірраціональний страх перед чимось чи перед кимось. Сильні стани переляку можуть викликати фізичну реакцію: серцебиття, сухість у роті, виділення поту або напруження м’язів. Фобії часто паралізують людей, стримуючи їх зробити те, що їм насправді хочеться, цим позбавляючи їх можливості вибору. Таким чином секти хочуть позбавити людей почуття, що вони повинні покинути секту й жити щасливо. Деструктивні групи для залякування своїх членів можуть використовувати також страхи, які вже ті раніше мали.

Контроль над почуттями проявляється в наступному:

1. Маніпулювання почуттями та обмеження їх діапазону та різноманітності;
2. Створення у кожного члена секти почуття, що у всіх проблемах винен він сам, а не провідник чи група;
3. Постійне збудження почуття вини:

• провини вписані в ідентичність кожної особи,
• вчинені нею самою (не робить того, що може),
• вчинені сім’єю,
• вчинені в минулому,
• невідповідні зв’язки,
• думки, почуття, дії;

4. Постійне збудження і маніпулювання почуттям страху:

• страх перед самостійним мисленням,
• страх перед зовнішнім світом,
• страх перед ворогами,
• страх перед втратою шансу «спасіння»,
• страх покинути групу або бути виключеним з неї,
• страх перед відсутністю визнання;

5. Перепади настрою;
6. Ритуальне, часто публічне визнання «гріхів»;
7. Викликання фобій: вселяння ірраціонального страху перед виходом із групи і навіть перед ставленням під сумнів авторитету провідника. Особа, що піддається контролюванню розуму, навіть не може собі уявити, що, покинувши групу, зможе вповні використати свої життєві шанси і розраховувати на щасливе майбутнє:

• не можна бути щасливим і самореалізуватися поза групою,
• вихід із групи може викликати жахливі наслідки: пекельні муки, одержимість демонами, невиліковні хвороби, аварії, самогубство, безумство, перевтілення тощо,
• уникання тих, що вийшли з секти, страх бути відкинутим приятелями, родиною,
• відсутність обґрунтованих причин для виходу. З погляду групи ті, що її покидають, стали «слабкими», «бездуховними».

Створення ідентичності члена секти

Секти послідовно маніпулюють тим усім, що складає ідентичність кожної особи, в тому числі системою її цінностей та переконань, а також відносинами з іншими людьми. Застосовуючи контроль над свідомістю, вони позбавляють людину її справжньої ідентичності й надають нову – культову. В результаті такої заміни людина стає залежною від групи.

З точки зору психічного здоров’я контроль над розумом (свідомістю) веде до дезінтеграції особистості.

Секти використовують важливі елементи автентичної особистості, щоби створити ідентичність члена секти. Зокрема, зосереджують увагу на ті риси психіки, котрі були сформовані в ранньому дитинстві. В багатьох сектах їх членам говорять, що вони «діти Бога». Позиція дитини є некритичною стосовно того, що являють собою батьки. Батьки для дитини – особи всемогутні. В сектах особлива увага приділяється буквальному перенесенню лояльності з родини на групу. Треба про це пам’ятати, аби у стосунках із близькою особою зуміти відрізнити цю її культову ідентичність, створену групою, та справжню ідентичність, котрої позбутися неможливо.

В сектах все вирішує група або її провідник. Новачок відмовляється від можливості приймати рішення. Поступово секта створює нову ідентичність особи, яка починає домінувати над справжньою. Це полегшує виконання контролю над членом секти. Існує тенденція до стирання індивідуальних відмінностей. А те, що секта називає вільною волею, є її абсолютним запереченням.

Про маніпуляцію можуть свідчити такі явища:

• обман, психологічна або фізична залежність, ізоляція,
• трактування всіх інших Церков або віросповідань як помилкових, неправдивих,
• кожна особа в групі підпорядкована іншій,
• розірвання контактів із попередніми друзями, сім’єю,
• проведення щораз більше часу з членами секти,
• таємні зібрання,
• переселення в місце, де базується деструктивна секта,
• немає відповідей на листи і телефонні дзвінки від найближчих,
• невідоме місце перебування близької людини.

Зловживання владою проявляється у:

• психічному шантажі,
• вимаганні від віруючих величезних сум грошей,
• пророкуванні трагічних подій, апокаліпсису,
• привласненні майна та заощаджень послідовників,
• сексуальному насильстві над своїми послідовниками.

Про надання нової ідентичності свідчать висловлювання типу: «Я не впізнаю мого інтелігентного, симпатичного, люблячого сина»; «Лідер контролював мою поведінку, думки і почуття».

ПоМИЛкоВІ ПЕРЕкоНаННЯ На тЕМУ ПСИХоМаНІПУЛЯЦІЇ

Більшість людей вважають себе стійкими проти психоманіпуляцій і кажуть, що ніщо не позбавить їх можливості контролювати власний розум. Вони переконані, що раціональне мислення захищає їх від контролю над свідомістю. Вони навіть не допускають думки, що ми всі певною мірою піддаємося маніпуляції. А найбільше полегшує сектам вербування наше переконання, що ми не піддамося на їхні аргументи.

Є три причини, через які інтелігентна, освічена, вихована в нормально функціонуючій сім’ї особа може бути завербованою в секту.

Першою причиною є брак усвідомлення загрози, якою є секта і контроль над свідомістю.

Друга причина – конкретні ситуації, в яких людина більш схильна до психічної маніпуляції. Типовими ситуаціями є хвороба, смерть когось із близьких, розпад родинних стосунків, приїзд на нове місце на навчання, втрата праці. В житті кожної людини стається щось, що послаблює її пильність і призводить до зниження психічної стійкості. Тоді легше піддатися привабливому членові секти, котрий обіцяє товариство доброзичливих людей, любов, розуміння та беззастережне прийняття.

Третім чинником, що полегшує вербування, є психічні схильності особи. Люди, які не вміють критично мислити, як правило, є легшою мішенню. Якщо хтось мислить магічними категоріями, вірить у призначення, то передбачення лідера групи або події, що з ними співпадуть, справлять на таку людину велике враження.

Ті, що шукають сприйняття від ровесників, серед яких почувають себе в безпеці, як і ті, в кого низька самооцінка, більш сприйнятливі до психоманіпуляції. Секти уникають серйозно хворих людей і людей із психічними розладами.

Викриття помилкових переконань

1. Не існує такого поняття, як контроль над свідомістю.

Контроль над свідомістю не позбавляє людину її справжнього «я». Просто замість цього він створює нове «я» – культове, котре домінує нам реальним, обмежуючи вільну волю особи. В сектах не всі піддаються контролю свідомості весь час й однаковою мірою. Навіть у межах однієї групи рівень такого контролю дуже різноманітний. Деякі члени мають відсутній погляд і виглядають дуже виснаженими фізично, але це крайні випадки. Найчастіше причиною такого стану речей є брак достатньої кількості сну та недоїдання. Однак, частіше культова особистість справляє враження абсолютно розвиненої, хоча насправді значну її частину складають таланти й навички справжнього «я». Однак, не можна піддаватися враженню, що член секти тільки з виду поводиться нормально.

Той факт, що люди покидають секти, може також бути аргументом проти існування контролю за свідомістю. Тим часом істина полягає в тому, що люди виходять із сект, коли або контроль над свідомістю настільки був послаблений, що вони починають раціонально мислити, або їх із сект виганяють. Те, що люди виходять із сект, зовсім не означає, що нема контролю над свідомістю, а свідчить лише про те, що він не є повним. Людина, яка перебуває під впливом секти, не позбавлена повністю своєї справжньої ідентичності.

2. Все є контролем над свідомістю.

Часто люди кажуть, що ми піддаємося контролю над свідомістю всюди – у психотерапевта, системою освіти, в армії, тому ми повинні з ним погодитися. Узагальнюючи та говорячи, що все є контролем над свідомістю, ми втрачаємо можливість бачити відмінності. Не все є контролем свідомості, але майже кожна людина чи установа може його застосовувати. Практично в кожній галузі життя ми маємо справу із застосуванням впливу, однак контроль над свідомістю – це крайній випадок явно руйнівного характеру.

3. Навіщо щось робити? Він каже, що щасливий.

Часто особи, які входять у секту, кажуть, що тільки тепер зрозуміли, що то значить справжнє щастя. А жертовність і терпіння визначають цим словом. Культова ідентичність створюється під впливом дії на людину різних технік контролю над свідомістю. Вона становить тільки частину особистості. Помилково можна прийняти культову ідентичність за справжню, думаючи таким чином, що людина щаслива. Однак, варто лише вияснити, що криється під маскою усмішки. Треба пам’ятати про те, що член секти вчиться придушувати власні негативні думки й почуття. Крім того, їм також прищеплюють думку, що про секту і про свою участь у ній можна говорити виключно позитивно. Коли член секти запевняє, що щасливий, то переважно говорить це не він сам, а його культова ідентичність. А вона робить усе те, чого її навчили.

Можна членові секти поставити такі запитання:

• «Що ти маєш на думці, коли говориш, що ти щасливий?»
• «Якби ти був нещасливий, чи ти би признався в цьому самому собі?»
• «Якби ти був нещасливий, ти би сказав нам про це?»
• «Що таке могло би трапитися, щоби ти відчував себе настільки нещасним, щоби вийти з групи?».

4. Він дорослий. Я не маю права втручатися.

Контроль свідомості послаблює здатність людини приймати зрілі рішення. Повнолітні члени сект можуть змушувати своїх близьких до мовчазної згоди на їхню приналежність до деструктивної групи, вдаючись до шантажу, напр., що розірвуть з нею будь-які стосунки, якщо їх не будуть «сприймати як дорослих людей». Те, що хтось повнолітній, зовсім не означає, що він поступає відповідально як доросла особа. Часто духовні провідники своїх підданих намовляють стати «дітьми Божими». Дитяча наївність є важливим компонентом культової особистості. Поклоніння, яке відчуває дитина до батька, є саме тим, чого потребує лідер, щоби мати повний контроль над своїми послідовниками. Тому кожен має право, навіть обов’язок допомогти близькій людині відновити здатність думати самостійно. 5. Він має право вірити у все, що захоче.

Це правда, що кожен має право вірити у все, що йому подобається. Але вибір цієї віри він повинен зробити вільно і з повним розумінням того, до чого долучається. Секти намагаються створити враження, що те, що роблять їхні члени, є виявом вільної волі; насправді вони лише обманюють себе, що вільні у виборі. Адже про який вільний вибір йдеться, якщо особа піддається психоманіпуляції.

6. Він надто розумний для того, щоби вступити в секту.

Може здаватися, що особи інтелігентні й талановиті, які часто походять із добрих родин та мають вищу освіту, стійкі до впливу сект. Секти навмисно вербують «цінних» людей. Вони, власне, шукають інтелігентних, дбайливих, що мають сильну мотивацію до діяльності. І уникають не надто кмітливих, з важкими емоційними проблемами. Такі особи будуть обтяжливими для секти.

7. Він, напевно, слабкий або шукає простих відповідей. Йому потрібен хтось, хто підкаже, що робити.

Звичайно, це правда, що багато людей, які належать до сект, мають різні особисті проблеми, але їх має кожен. Однак, було би помилкою звинувачувати у приналежності до секти виключно її члена.

8. Там, де він знаходиться, йому краще.

Прийняття такого припущення може бути частково виправдане, особливо якщо хтось перестав пити, вживати наркотики тощо. Для когось, хто щодня зазнавав багато болючих переживань, перебування в секті може принести тимчасове полегшення, але не вирішить його проблем. Деструктивний, або руйнівний контроль над свідомістю вже сам по собі є формою психічного насильства. Всі ці невирішені проблеми дадуть про себе знати відразу, як людина залишить секту. Лише до них ще додадуться проблеми, викликані перебуванням у деструктивній групі.

9. Сам піде звідти, коли буде готовий.

Такий погляд оснований на припущенні, що член секти має вільний вибір і можливість виходу. Але ж він цього не має, бо його свідомість перебуває під контролем.

10. Ми втратили надію.

Люди часто впадають у відчай, вважаючи, що використали вже всі можливості, щоби звільнити члена секти з-під контролю над свідомістю, і все ж нічого доброго з цього не вийшло. Треба сказати собі, що наступна спроба його врятувати буде більш вдалою, і вірити, що близька людина вийде з групи, це лише питання часу.

ЧИ НаЛЕЖИтЬ БЛИЗЬка ЛЮДИНа До СЕктИ?

Визначення проблем

Найголовніше – перед будь-якими діями уточнити свої побоювання й застереження. Добре навіть їх записувати. У списку повинні бути як загальні спостереження, так і примітки стосовно певної поведінки.

Напр.: «Моя донька справляє враження особи, не здатної до самостійного мислення і дій», або «Ніколи вона не може прийти додому сама, завжди наполягає, щоби привести когось із членів секти». Сім’ї часто скаржаться, що хтось із близьких справляє враження, ніби це зовсім інша особа. Постарайтеся чітко сформулювати спостереження щодо нетипової поведінки. Напр., людина почала обманювати, перестала виконувати обіцянки, перестала з’являтися вдома, не відповідає на листи, телефонні дзвінки, повністю розірвала стосунки.

Не вся обов’язкова в секті поведінка негативна. Зауважуйте кожну позитивну зміну в діях, яка з’явилася після вступу до секти. Напр., відмовилася від згубної звички вживання алкоголю, наркотиків, цигарок, стала більш акуратною, почала дбати про свій фізичний стан. За позитивні зміни близьку особу треба хвалити, тим самим засвідчуючи, що ви справедливі й об’єктивні, а це може допомогти здобути її довіру.

Уточнити ваші побоювання може допомогти наступний перелік, який підказує, на що варто звернути увагу. Звичайно, поява якогось із нижченазваних критеріїв ще не свідчить про те, що хтось потрапив у секту. Треба брати до уваги також і інші причини зміни попередньої поведінки.

Перелік змін:

Здоров’я:

• зміни у способі харчування,
• зміни у тривалості часу, призначеного на сон. Основні прояви участі в секті:
• освіта: «відмовився від продовження навчання, хоча залишився лише один семестр до закінчення навчання й отримання диплому. Ми не могли в це повірити. Жодні раціональні аргументи його не змогли переконати і ми не змогли вмовити його закінчити навчання»,
• кар’єра /життєва мета: «хотів стати лікарем. Тепер же стоїть на розі й вербує нових членів»,
• серйозні стосунки: «Вони незадовго мали одружитися, але він розірвав заручини»,
• матеріальні блага: «Вона передала групі всі гроші, віддала машину і квартиру»,
• фінансова залежність: «Мусить просити гроші на автобус. Працює по 12 годин на добу, але не має ані копійки власної».

Радикальні зміни особистості:

• радикальні зміни зовнішнього вигляду: зміна одягу, зачіски, макіяжу, відсутній вираз обличчя, скляні очі, зміна в манері говорити, жестикуляції,
• радикальні зміни в особистості: відсутність почуття гумору, таємнича й оборонна поведінка, ухиляння, схильність до засуджування всіх інших членів родини, фанатизм, перехід від екстраверсії до інтроверсії або навпаки, перехід від аналітичного до магічного способу мислення або навпаки, перехід від лінивства до активності, зміна ступеню/рівня емоційності, відмова від попередніх інтересів,
• радикальна зміна звичок: переміна особи безвідповідальної у відповідальну, бруднулі в акуратну, переміна особи, яка завжди спізнювалася, на пунктуальну,
• зміна способу комунікації: уникання контактів, оборонна позиція, висловлювання завчених питань, використання нових і незрозумілих слів,
• зміна фундаментальних відносин: навертання сім’ї та друзів, прохання грошей на власні потреби й потреби діяльності групи, втрата контакту з родиною та друзями (особистого, через листи й телефонні дзвінки), обмежений фізичний контакт – менше обіймів та поцілунків або взагалі їхня відсутність, ізолювання себе від інших із власної ініціативи, відмова від участі в урочистостях і важливих родинних подіях (дні народження, хрестини, миропомазання, вінчання, річниці, хвороба, смерть) або забування про них, проведення більшості часу з новими знайомими членами групи чи організації,
• зміна філософії життя: зміна релігійних поглядів, зміна існуючої форми освіти (припинення навчання, зміна напрямку навчання),
• зміна кар’єри: раптове розірвання кар’єри, роздавання грошей, розтрата значних сум, радикальна зміна життєвої мети,
• зміни у здоров’ї: ігнорування симптомів хвороби, відмова від відвідин лікаря, відмова від ліків, ігнорування рекомендацій лікаря,
• зміна умов життя: зміна місця проживання.

Якщо близька особа живе з групою, треба довідатися, де і з ким конкретно. Якщо ж не відомо, де вона перебуває, треба звернутися з заявою про зникнення до поліції.

Що РоБИтИ, ЯкЩо БЛИЗЬка ЛЮДИНа  оПИНИЛаСЯ В СЕктІ?

Ви довідуєтеся, що близька вам людина вирішила змінити спосіб життя, переконання, поведінку і присвятити себе реалізації якоїсь нової ідеї. Боїтеся, що вона перестане самостійно думати. В такому випадку треба вжити певних заходів. Комплекс цих заходів називається стратегією впливу. Її цілі такі:

• взаєморозуміння та довіра, які відіграватимуть все більшу роль в контактуванні з близькою особою;
• збір інформації на тему культової та справжньої ідентичності особи;
• надавання особі, пов’язаній з сектою, певної інформації, щоби посіяти в її розумі сумніви;
• вміле використання мініінтеграції (взаємовпливу), щоби таким чином сприяти самостійному мисленню та критичному оцінюванню реальності

Збір інформації

Щоби встановити контакт з особою, що належить до секти, та завоювати її довіру, треба знати як обов’язкові в групі переконання, так і моделі поведінки. Інформацію на тему сект можна знайти в Інтернеті. Коли член секти відвідує дім, треба встановити захист для файлів, рахунку, електронної пошти, списку адрес вебсторінок у комп’ютері. Кожен раз, коли ви користуєтеся комп’ютером, переконайтеся, що ви стерли всі сліди того, що ви шукали інформацію про секти. Всі матеріали, які могли би викликати її підозру, треба старанно сховати. Це стосується і візитки Центру Інформації про Секти, номерів телефонів, пов’язаних з вашою діяльністю, номерів у мобільному телефоні, всіх статей з газет і літератури на тему сект.

Цінним джерелом інформації, крім Інтернету, може стати література, яку розповсюджує секта. Її тексти дозволять зорієнтуватися в методах психоманіпуляції, що застосовуються деструктивною групою.

Варто також переглянути записи члена секти. Порпанням в чужих речах може здатися неетичним, але в цьому випадку треба думати про більше добро, яким є здоров’я і життя близької вам особи.

Ще одним способом довідатися і зрозуміти віровчення групи та зорієнтуватися в реальних наслідках контролю свідомості є розмова з колишніми членами секти.

Ви можете також звернутися до родин інших членів секти, до яких входить близька вам людина.

Ознайомлення з матеріалами самої групи чи розмова з колишніми її членами є нагодою для вивчення т.зв. «новомови» – неоднозначних визначень, зашифрованого жаргону, яким послуговується група, щоби не дати можливості своїм членам для критичного мислення. Культовий жаргон активізує культову особистість. Познайомившись із жаргоном, вам буде легше зрозуміти близьку особу.

Ще раз підкреслюю, що треба проявляти обережність і обачність при зборі інформації. Недотримання цих засад може призвести до повного розриву контактів члена секти з рідними.

Знання вірувань і методів діяльності сект

Щоби встановити реальний контакт із членом секти, необхідно отримати достовірні знання на тему групи, до якої він належить. Варто ознайомитися також і з доктриною секти, тобто з тим, у що наказують вірити її членам, а також з тактикою, тобто яким чином цього досягають.

Збираючи інформацію на тему керівництва, організації та доктрини деструктивної групи, можна зрозуміти, яким чином відбувається контроль над свідомістю, та зорієнтуватися, який вплив на близьку людину мають застосовувані техніки.

Варто пошукати відповіді на такі питання:

Керівництво

• ким є лідер групи?
• чи він приписує собі надприродну силу, магічні знання, духовні здібності?
• що є змістом послань, промов провідника?

Організація

Структура організації в сектах найчастіше має форму піраміди. На вершині стоїть харизматичний лідер, нижче перебуває вузьке коло радників лідера, котрі найчастіше управляють інтересами групи. Далі стоять особи, які виконують функції керівників. Ще нижче біля самої основи – решта членів секти.

• хто ті люди, які здійснюють контроль над близькою особою і яку владу вони мають над нею?
• скільки людей у групі?
• де знаходиться головний осередок секти?
• що є джерелом доходів?
• на що призначаються гроші?
• чи відчувають члени секти страх від самої думки про те, щоб залишити секту?
• чи вони емоційно та фінансово залежать від групи?

Доктрина

Це система вірувань і принципів групи.

• чи є доктрина лише «для втаємничених» і «для сторонніх», тобто чи існують дві версії: для «обраних» – членів групи і для публічного використання – для осіб з-поза секти?
• чи член секти поступово дізнається різні рівні правди залежно від того, який ступінь займає в ієрархії групи?

Під час набору секти вдаються до різноманітних підступів і явної брехні з метою затаювання важливої інформації або для її фальсифікації. Інформація, що надається, часто суперечить одна одній. Часто буває так, що одні правила є обов’язковими для лідера та осіб, що стоять вище в ієрархії, а інші для звичайних, рядових членів секти.

СтРатЕГІЯ СПІЛкУВаННЯ

Контактуючи з близькою особою, необхідно дати їй відчути з вашого боку розуміння і сприйняття. Мова не йде про прийняття вірувань, які вона проповідує, або поведінки, яка є наслідком психоманіпуляції, а про прийняття її як людини, яка для вас дуже важлива. Абсолютно не треба вести боротьбу аргументами проти доктрини групи, бо це приведе лише до сварки. Член секти всю негативну інформацію щодо групи буде сприймати як атаку на власну особу.

Створення команди

Черговим важливим кроком є створення команди людей, які хотіли би допомогти вивести близьку особу з деструктивної групи. До команди повинні належати: найближча родина особи, хтось, кому член секти довіряє, хто користується його повагою, хто є його ровесником або має з ним спільні інтереси. Треба звернути увагу, щоби це були люди варті довіри, котрі погодилися би не виявляти своїх намірів, поки особа перебуває під впливом секти. Звертаючись із проханням про співпрацю, не треба їх лякати, кажучи, що близька особа належить до секти і чи не хотіли би вони допомогти вивести її з тої групи. Спочатку треба запитати, чи вони самі не зауважили якоїсь тривожної поведінки близької особи.

Треба шукати людей, з якими член секти дружив ще до вступу до деструктивної групи, навіть якщо вони довго не спілкувалися.

Які основні характерні риси «передкультового я» близької вам особи?

Треба подумати про стосунки, які пов’язували члена деструктивної групи з різними людьми: з дідусем і бабусею, з тітками, дядьками, двоюрідними братами й сестрами, друзями, хто з родини був найближчою особою для члена секти. Згадайте також місця, де ви часто бували або спільно проводили час. Може, це якась околиця, яка має для цієї особи особливе значення. Пригадайте, чим близька особа цікавилася. Подумайте, які в неї були сильні та слабкі сторони. Які в неї були цілі в житті. Чи були в неї друзі. Чи легко вона встановлювала контакти з іншими людьми.

Викликання справжньої ідентичності

Хоча метою виховання доктриною є придушення і знищення справжньої (автентичної) ідентичності, ця мета ніколи не буває досягнута повністю. Бо в людині є надто багато позитивних спогадів і досвіду, котрі неможливо стерти з пам’яті. Правда й те, що секта намагається їх із пам’яті стерти.

Будівництво мостів у життя поза сектою

Є багато способів, щоби нагадати близькій людині, що поза групою в неї колись було добре життя. Напр., через:

• розглядання фотографій, перегляд фільмів або відеокасет,
• готування улюблених страв або надсилання їй домашньої випічки, тортів або інших продуктів,
• спільне проведення часу в улюбленому ресторані, що викличе позитивні спогади з минулого,
• заохочення зробити те, що колись було для неї приємне – боулінг, спортивні заходи, риболовля. Шукайте нагоду якнайчастіше викликати справжнє «я». Згадуйте про унікальні випадки з минулого, ще до вступу до групи. Пам’ятайте, що існує така частка особистості близької вам людини, яка не хоче залишатися в секті, прагне правдивої любові, чесності, хоче розвиватися.

Заохочування близької особи до роздумів над подіями з минулого і над тим, що може статися в майбутньому

Член секти переважно зосереджується на поточних завданнях або планах на майбутнє. Спогади з часів до вступу у групу – особливо тих, котрі стосуються щасливих подій дитинства – відправляються в небуття або фальсифікуються. Тому розповідання сімейних історій, співання дитячих пісеньок, готування добре відомих страв, перегляд старих фотографій може звільнити справжню ідентичність близької особи.

Довідайся, що привернуло кохану людину до секти

Найкраще попроси її, щоб вона детально описала все крок за кроком від моменту, коли вперше почула про існування групи, і до моменту, коли в неї вступила. Спробуй запитати:

• Що спричинилося до того, що ти вперше звернув увагу на групу і поставився до неї серйозно? Що ти тоді відчував і про що думав? Чого очікував?
• Чому ти в групі досі?

Питаючись, зверни увагу, які потреби близької особи могла задовольнити група. Не намагайся засипати її питаннями, вони можуть спричинити захисну реакцію. Краще запитуй поступово і ненаполегливо. Ставлячи питання, засівай зерно сумніву.

Проявіть інтерес до культової ідентичності

Добрим способом покращити контакти та викликати довіру є встановлення діалогу з культовою ідентичністю особи. Коли він чи вона вам скаже: «Досі не можу повірити, що займаюся такими дивними речами», можете сказати: «Наведи мені приклад чогось такого, що було справді для тебе дуже важливе цього тижня. Опиши мені детально. Мені хочеться це знати». Прохання навести добрі чи погані приклади дуже важливі для збору інформації. Ваш близький може сказати: «Під час медитації я справді пережив щось глибоке». В такому випадку ви можете попросити: «Розкажи мені про це більше. Які почуття ти відчував? Чи колись раніше ти відчував щось подібне?» Такі запитання можуть допомогти членові секти встановити контакт з минулим. Якщо близька вам особа відповість: «Коли мені було п’ятнадцять років і ми разом ходили на гору Ґевонт», то це означає, що ви викликали її справжню ідентичність. Це дуже важливий крок. Збираючи інформацію, ви допомагаєте членові секти контактувати з реальністю.

Відповідні питання до близької особи

Пам’ятайте, що не треба спішити, й запасіться терпінням в очікуванні на відповідь. Варто поступово отримати інформацію на наступні запитання:

• Які погані й добрі сторони групи й того, що він є її членом?
• Хто твій найближчий друг? Розкажи мені про нього.
• Яку роботу ти виконуєш? Що можеш про неї сказати? В чому вона полягає?
• Що ти вивчаєш?
• Чи були в тебе якісь цікаві враження, події? Розкажи про них.
• Чи ти подорожуєш? Куди?
• Який у тебе розклад дня?
• Коли ти встаєш?
• Коли переважно ти лягаєш спати?
• Де ти спиш? У ліжку чи на підлозі?
• Чи можеш оберігати приватне життя?
• Коли тобі найкраще дзвонити?

Якщо отримуєш розпливчасті, ухильні відповіді типу «не знаю», працюй над тим, щоби завоювати взаємну довіру і взаєморозуміння.

Проси наводити приклади та розкривати деталі

Якщо близька тобі людина говорить: «Постійно відчуваю духовні переживання», скажи: «Чи можеш навести якийсь приклад? Що ти відчувала сьогодні?»

Питання, які полегшують оцінювання реальності

• Що ти думаєш про людей, які не є членами групи?
• Що думаєш про своїх батьків, сім’ю, старих друзів?
• Що думаєш про людей, які вийшли з групи?

Переконаність у належності до грона обраних людей і почуття реальності

Під час індоктринації (пропаганди доктрини) членам секти втовкмачують, що зовнішній світ ворожий, повний ненависті та небезпеки. Вчиняй так, щоби дати близькій людині зрозуміти, що люди з-поза групи добрі і здатні до любові.

Використовуй приклади, які заперечують його слова

Якщо говорить:

• «Мій провідник Пророк, його передбачення завжди збуваються», спитай: «Ти хочеш сказати, що якби ми перевірили всі його пророцтва, то не знайшли би жодного помилкового?»
• «Я знаю, що наша спільнота вчиняє згідно з волею Бога, це можна «бачити по плодах» – у швидкому темпі нашого духов ного розвитку», спитай: «Чи я правильно розумію, що якби ти довідався про існування групи, яка ще швидше зростає духовно, ти би визнав, що згідно з волею Бога мусиш долучитися власне до неї?»

Перевірка достовірності тверджень групи

Секти люблять приписувати виняткове значення своїй доктрині, посилаючись на надзвичайні таланти і лідерські якості провідників. «Тільки ми знаємо правду! Найбільший Месія серед нас». З успіхом можна в такому випадку відповісти, що сотні й тисячі людей видають себе за месій. Викриття внутрішніх суперечностей дуже важливе. Конфронтація між діями групи та її ідеологічними установками часто виявляє розбіжності. Але це треба робити дуже обережно, коли близька особа вже буде мати до вас довіру.

Стримування втечі думок

Гальмування мислення використовується при культовій ідентичності з метою не допустити до свідомості існування будь-якої думки, повідомлення чи інформації, яка піддає сумніву доктрину групи або її провідника. Воно проявляється через, напр., спів мантрів, молитву, «говоріння мовами» або уявлення собі чогось іншого під час розмови, яка підриває доктрину секти. Це безпосередня реакція на всі зауваження, які сприймаються як негативні. Члени деструктивної групи запрограмовані так, щоби блокувати таку форму спілкування. Спроба зав’язати розмову із членом секти, який використовує техніку гальмування мислення, може стати для вас гнітючим пережиттям. Отже, треба зважувати кожне висловлювання, що критикує провідника, групу або її доктрину.

У випадку, якщо у близької вам особи проявляється котрась із вищенаведених форм поведінки, треба або різко перервати розмову, або раптово плеснути перед очима члена секти, щоби вивести його з такого стану.

Участь у діяльності секти

Не треба брати участь у зустрічах секти. Якщо член секти тебе запрошує, можна чемно подякувати. Найважливішими є взаєморозуміння та довіра, а не суперечки і доведення власної правоти.

Не треба брати участі у зустрічах, на яких проводиться пропаганда доктрини (індоктринація). Це надто ризиковано. Треба усвідомлювати, що під час розмов із близькою особою на тему групи чи доктрини вона захоче вас завербувати. Треба чітко, але чемно заявити, що не хочете, щоб вас вербували.

ФоРМИ СПІЛкУВаННЯ

Листи, телефонні дзвінки та особисті зустрічі – це головні шляхи контактування з членами сект. Такий контакт може бути найважливішим зв’язком, який має член секти з «зовнішнім» світом. Кожен раз, коли ви спілкуєтеся – листом, телефоном чи особисто – створюйте собі можливість для впливу на культову ідентичністьта встановлення щораз кращого контакту з автентичним, справжнім«я» члена секти.

Написання листів

Краще писати короткі повідомлення раз на тиждень, ніж робити перерву на довгі місяці, після яких знову відправляти довгий лист.

Підозріло може виглядати спроба відновити кореспонденцію після довгого періоду мовчання. Для початку листування потрібне якесь обґрунтування, щоби уникнути будь-яких підозр. Найбільш поширеним поясненням є повідомлення про вашу участь у зустрічі з нагоди якоїсь урочистості (напр., день народження, ювілей) і що виникла розмова про відсутню особу, про те, як усі відчувають її відсутність і які сильні почуття мають до неї.

Перед написанням першого листа найкраще було би порозмовляти з близькою вам людиною особисто чи по телефону: «Я дуже сумую за тобою. Хотіла би підтримувати зв’язок. Давай почнемо листуватися. Буду писати раз на тиждень або два». Вже сам факт отримання листа ззовні є дуже позитивною подією, бо нагадує особам, що перебувають в секті, що вони особливі, що їхні сім’ї та друзі турбуються про них і що в зовнішньому світі є хтось, хто весь час про них думає.

Спробуйте систематично додавати до листа фотографії, на яких ви ще разом із членом секти.

Доброю ідеєю є висилання подарунків у вигляді улюбленої страви чи випічки. Але не треба членові секти давати гроші, бо він найімовірніше віддасть їх на потреби цілої групи.

Копіюйте кожен відправлений лист. Якщо лист загубиться або адресат його не отримає, ви можете сказати: «Не хвилюйся, я копіюю кожен висланий до тебе лист. Завтра пошлю його тобі знову.

Він повинен дійти за 2–3 дні, чекай його».

Добре відправляти листи, навіть якщо ви на них не отримуєте відповіді. Коли врешті-решт вам вдасться налагодити стосунки, близька особа може сказати, що ніколи не отримувала жодного вашого листа, а ви скажете їй: «Ось усі листи, які я до тебе написав». Усвідомлення зусиль, які були вкладені в підтримку листування, є дуже позитивним і сильним емоційно пережиттям, не кажучи вже про читання всіх листів.

Деякі групи займаються контролюванням листів і телефонних розмов. Інколи вони знищують кореспонденцію і не дозволяють робити приватні дзвінки. Треба припустити, що такий контроль застосовується. Якщо ви підозрюєте, що особа, до якої ви пишете, може не отримувати листів, домовтеся з нею під час розмови, що будете писати раз на два тижні; якщо вона за цей час листа не отримає, то має почати його шукати.

Телефонування

Добре розпочати розмову сердечно, щоби встановити взаєморозуміння і викликати довіру. Поцікавтеся самопочуттям члена секти. Не засипайте близьку вам людину лавиною запитань. Розкажіть, що нового біля вас. Як справи в родині члена секти, у колег і друзів з його минулого. Підкреслюйте, що всім його не вистарчає. Якщо близька вам людина щира і по-дружньому налаштована, наштовхніть її на позитивні спогади з попереднього життя, жартуйте з нею, розкажіть про інших членів сім’ї, про друзів. Якщо вона щодо вас вибере ворожу позицію, буде зухвалою та перейде в оборону, це означає, що ви розмовляєте з культовою ідентичністю особи. Тоді треба змінити тему розмови або закінчити її. Цілком ймовірно, що розмову будуть підслуховувати. Ви завжди повинні брати це до уваги. Якщо розмова проходить під час сімейної зустрічі, спробуйте передати слухавку тим членам родини, які багато значили для вашого близького перед вступом до секти.

Спробуйте створити враження нормального життя. Висловіть жаль, що при такій нагоді відсутній член секти. Скажіть йому, що якщо він відчує бажання, то може зателефонувати в будь-який час дня і ночі.

Можна робити нотатки після кожної телефонної розмови.

Лицем до лиця

Часто після візиту додому поведінка членів сім’ї віддаляє їх від мети. Тому що в певні моменти деякі з них нагадують близькій собі про відповідальність стосовно секти, напр., готують виключно вегетаріанські страви, нагадують регулярно дзвонити до секти, будять своїх близьких, щоби ті рано-вранці виконували всі культові обряди, навіть турбуються, щоб вони не спізнилися на поїзд, коли повертаються в секту.

Якщо поведінка члена секти відходить від норм, запроваджених сектою, прийміть ці зміни. Не потрібно нагадувати про те, що групові норми були порушені, якщо сам член секти на це не реагує.

Насправді, чинити треба абсолютно протилежно, а саме: відвернути близьку людину від дій, пов’язаних із сектою. Напр., придумати їй якесь інше заняття, щоби в неї не було часу на виконання обрядів. Варто навіть переривати медитацію під важливим приводом, роблячи вигляд, що це не робиться спеціально.

В час, коли член секти перебуває вдома, треба якнайбільше сконцентруватися на тому, щоб викликати справжню ідентичність особи, щоби «повернути близьку особу в реальність». Треба забезпечити їй приємні спогади від перебування вдома, щоби вона знала, що не лише секта дає їй те, що добре.

Не треба критикувати групу, якщо член секти сприймає це як безпосередню атаку на себе. Звичайно, заборонено також вживати слів «секта», «сектант».

Ставлячи запитання стосовно групи, треба всією своєю поведінкою більше виражати зацікавлення близькою вам особою, тим, що робить вона, а не самою групою. У протилежному випадку це може сприйматися як ваше бажання долучитися до групи. Варто мати на увазі, як уже раніше згадувалося, що член секти може хотіти завербувати інших.

Не треба засипати близьке вам людину запитаннями, бо вона відчує себе ніби в пастці. Покажіть їй ваше зацікавлення, пов’язане з турботою, а не бажанням контролювати.

Поставивши питання, яке містить у собі сумніви, не відповідайте на нього самі. Залиште його без відповіді або дозвольте відповісти на нього членові секти, але не підганяйте його. Намагайтеся розмовляти з ним так, щоби він, завдяки вашим запитанням, сам дійшов до можливих протиріч у доктрині групи чи в її діяльності.

В розмовах часто говоріть про почуття, які ви відчуваєте у зв’язку з тою чи іншою поведінкою члена секти. Часто нагадуйте йому, що для вас він дуже важливий і що вам на ньому залежить.

Якщо якась його поведінка для вас незрозуміла, кажіть йому про це. Якщо в його поведінці щось ви не можете сприйняти, також скажіть про це, концентруючись на тому, що ви почуєте у відповідь. Висловлюйте своє здивування з того, що вас справді дивує, але таким чином, щоби це не було сприйняте як знущання чи висміювання.

Якщо член секти живе поза домом і збирався приїхати вас відвідати, може статися так, що в останню мить його затримала секта. Такий спосіб поведінки дуже часто трапляється в деструктивних групах.

Членам секти дозволяють вірити, що вони зможуть поїхати додому, але коли наближається час від’їзду, лідер каже: «Ти зараз нам тут потрібний». Ви повинні висловити ваше розчарування через недотримання слова. Не реагуйте гнівом, але намагайтеся викликати почуття відповідальності. Дайте йому зрозуміти, що вам шкода. Тим не менше не сприймайте особисто того, що член секти не дотримується обіцянок.

ЗакІНЧЕННЯ

Варто пам’ятати, що:

• Контроль за свідомістю не буває стовідсотковим, оскільки не можна повністю ліквідувати справжнє «я» особистості.
• Особа, що піддається контролеві свідомості, може покинути групу. Це лише питання часу.
• Справжня любов сильніша від тої, яка є нагородою за добру поведінку.
• Люди прагнуть до свободи й пізнання правди.
• Будь-який життєвий досвід може бути корисним уроком.
• Поведінку, завчену під час перебування в секті, можна передбачити.
• Секти не дотримують обіцянок.
• Не можна жити, не розвиваючись і не змінюючись.

Ніколи не можна втрачати надії на визволення дорогої вам людини з-під впливу секти. Навіть якщо якісь ваші дії зазнають невдачі, завжди треба думати такими категоріями, що програна битва, але боротьба триває далі. Інколи в найбільш неочікуваний момент все починає складатися вдало. Може, саме тоді, коли здасться, що вже нічого не можна вдіяти, станеться переломний момент.

Матеріал «Психоманіпуляція в сектах» наданий Домініканським Осередком Інформації про Новітні Релігійні Рухи та Секти (Dominikańnski Ośrodek Informacji o Nowych Ruchach Religijnych i Sektach) Krakόw ul. Dominikańska 3/24; tel./fax: (012) 423 11 81. Особлива подяка о. Томашу Францу, довголітньому директору цього осередку. Також п. Любові Козак за переклад тексту українською мовою.