Церковні Документи
КОМПЕДІУМ СОЦІАЛЬНОЇ ДОКТРИНИ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ (вибрані деякі пункти дотичні до теми проєкту «Шануй Батька і Матір…)
222. Любов проявляється також у щирій турботі про літніх членів родини: їхня присутність може мати величезне значення. Вони – приклад зв’язку між поколіннями, джерело добробуту родини й усього суспільства: «Вони не лише засвідчують існування тих аспектів життя, які не можна вмістити в терміни економічної ефективності, тобто людських, культурних, моральних і соціальних цінностей, а й можуть працювати й здійснювати керівні функції.148
552. Служіння людині – першочергове завдання, яке стоїть перед мирянами в соціальній сфері. Утверджувати найбільшу цінність людини – гідність людської особи – це «важливе, у певному сенсі центральне й об’єднуюче завдання служіння людському роду, здійснювати яке покликана Церква, а у ній – вірні миряни»1155.Перший крок на шляху до здійснення цього завдання – прагнення і зусилля, спрямовані на оновлення свого внутрішнього світу, адже людською історією керує не безособовий детермінізм, а сукупність суб’єктів, вільні дії яких творять соціальний порядок. Соціальні інститути як такі – це ще не гарантія спільного блага. Внутрішнє «оновлення християнського духу»1156 повинно передувати прагненню покращити суспільство «відповідно до вимог Церкви, утверджуючи соціальну справедливість і милосердя»1157. Навернувшись серцем, людина починає піклуватися про іншу людину, яку вона любить як брата чи сестру. Це допомагає зрозуміти, що ми зобов’язані оздоровлювати інститути, структури й умови життя, які суперечать людській гідності. Тому миряни повинні водночас прагнути і навернення сердець, і вдосконалення структур, зважаючи на історичну ситуацію і використовуючи законні засоби, щоб ці соціальні структури поважали й утверджували гідність кожної людини.
КАТЕХИЗМ УГКЦ «ХРИСТОС - НАША ПАСХА» (вибрані деякі пункти дотичні до теми проєкту «Шануй Батька і Матір…)
А. Творець і Його творіння
- Створена природа людини
128 Бог сотворив людину, як передає книга Буття, із «земного пороху» – матерії, вдихаючи їй «віддих життя», завдяки чому людина стала «живою істотою» (Бут. 2, 7). Святе Письмо зображує Творця в образі гончаря, котрий «ліпить» із земної глини людину на Свій Образ. Цим «Образом» (пор. Бут. 1, 27) є воплочений Божий Син: «Він – образ невидимого Бога, первородний усякого створіння» (Кл. 1, 15-16). А людина сотворена на образ Сина: «Бог […] створив людину згідно й подібно до Свого Сина. Адже руками Отця, через Сина і Духа, була
сотворена на образ і подобу Бога ціла людина, а не її частина. […] Досконала людина – то єдність душі, яка отримала Духа Отця, з тілом, що сотворене на образ Божий»110.